Художники
Сергій Гай
Творчість С. Гая репрезентує «його величність живопис» у чистому самопредставлені. Автор – майстер великих лаконічних сполучень. Зазвичай композицію побудовано на двох або трьох домінуючих кольорах. Але скільки в цьому узагальненому нюансів, тональних, вібруючих, як пелюстки на вітрі, переходів, скільки кольорів. Як у полотнах, писаних червоним, смарагдова зелень запалює вогонь усієї композиції. Скільки тут витончених відтінків: від чорного та теплого коричневого до густого ультрамарину та світлого лимонного сяйва, холодного, як відблиск сонця в джерельній воді. Живописна матерія полотен рухома, така, що глядач нібито присутній при самому процесі письма. В усьому, створеному С.Гаєм, є аура сяючого кольору вітражів. Для тих, хто вміє вдивлятися та бачити, ця кольорова розкіш – невимовна насолода.
...
Микола Журавель
Микола Журавель – митець «багатогранний». Володіючи графікою, живописом, скульптурою, він майстерно компонує їх, не порушуючи гармонії та цілісності створеного образу. Його творіння виступають і засобами аналізу самого мистецтва,новаторські пропозиції актуалізують забуті явища та притлумлені традиції , забезпечуючи їхній розвиток відновлюючи їх зміст.
...
Андрій Блудов
Символіка квітів, вишуканість текстур, насиченість і химерність композиції – усе свідчить про витончену майстерність художника, який дає змогу відчути красу світу, але також його фатальну незмінність. Андрій Блудов наділяє силою свої марення, сповнені зникаючих істот, які хоч і відсутні, все ж таки якимось незбагненним чином існують поза нашою уявою і свідомістю. Правда, вони, нажаль непостійні. Його оригінальні твори - на межі фігуративу й абстракції, випадковості та закономірності – зачаровують, але й запрошують відчути декілька хвильок щастя, які ми так цінуємо з плином часу.
...
Петро Лебединець
Недаремно майстерність Петра Лебидинця порівнюють із вправністю вигадливого шахіста, принагідно цитуючи візантійських містиків. У нашому авторі наче зійшлися лід і полум’я, а кожна з цих стихій сама по собі є нівроку непередбаченою - як і художник, який йде шляхом серця. І ось тепер від гармонії-спокою, гармонії-рівноваги, у якій багато спільного з солодкою полуденною млістю, він переходить до гармонії-напруги, відкриваючи для себе період бурі й натиску, шуму і шалу, змагання форм і фактур.
...
Олексій Аполлонов
Олексій Аполлонов є одним з найбільш вражаючих представників сучасного українського образотворчого мистецтва. Його твори навряд чи можна однозначно віднести до якогось певного стилю або напряму. Стиль його картин завжди індивідуальний і пізнаваний, хоча щоразу він залишається в межах фігуративного живопису. Кожного разу художник окреслює для себе нову проблему і інтерпретує її в індивідуальній манері. Таким чином, у «Вікнах», однієї із серії його робіт, творчі методи зводяться до мінімуму, і знаходять артикуляцію, завдяки виразній реверберації кольору і його лаконічній композиції. Крім того, пейзажі Олексія Аполлонова найбільш часто відображають тугу (захопленість автора морем)автора за морем. Нас зачаровує все, і тихе, і бурхливе море і силуети нічних човнів, що видніються у темряві.
...
Олена Прідувалова
Живопис - це моя робота. Коли я малюю, почуваюсь спокійно та вільно. Мені необхідні усамітнення і тиша в майстерні, тоді все зосереджується в голові та у руках. Моя головна тема - Київ: "портрети" вулиць, будинків, арок, кутків, каріатид, гра світла та тіні. Мій погляд - крізь колір: максимальна інтенсивність кольору та світла. Життя повне несподіванок. Головне - зберегти в собі здатність дивуватися життю. Природа вже існує - вона довершена, її не можна зобразити, можна лише дивуватися нею та представляти її такою, як ти це відчуваєш. Тоді будь-який будинок, вулиця, дерево, обличчя захопить та поведе за собою... і прийде натхнення. Мої роботи мають нести стан спокою та радості.
Володимир Богуславський
Формальна естетика європейського постмодерну з її рафінованими геометризовано-декоративними пошуками знайшла вдячного адепта в особі Володимира Богуславського. Занадто суха і раціональна на перший погляд система надала художнику унікальну можливість зануритись у свій ефемерний герметичний світ, ізольований від катаклізмів і розчарувань реального життя. А цитатність постмодерну дозволила апелювати до перевірених часом сюжетів світової класики, адаптуючи їх до сучасної абетки мистецьких кодів та символів. Зосередженість, споглядання, тиша – інструменти художника на шляху до мети: знайти золоту середину між життям та мистецтвом. В умовності мерехтливого сонячно-місячного сяйва пейзажів і натюрмортів Володимира Богуславського банальність реальності перетворюється на філософські метафори з категорії одвічних роздумів людства про сенс буття і шкалу справжніх вартостей.
...
Людмила Богуславська
Романтична, лагідна, делікатна, медитативна – епітети, які вживають глядачі та мистецькі критики стосовно творчості відомої львівської художниці Людмили Богуславської. Автор не зловживає емоціями, щоби висловити своє захоплення світом. Взаємодія Людмили з матеріалом відбувається на засадах взаємоповаги і взаєморозуміння. ЇЇ живопис та кераміка прості тією вишуканою «японською» простотою, де мінімум деталей забезпечує максимум змісту.
...
Петро Сметана
Досягаючи певних успіхів в творчості для митця постає питання куди і як рухатись, користуватись вже знайденими та відпрацьованими прийомами художнього виразу чи шукати далі. Прагнення підкорити нові висоти та постійний творчий неспокій врешті призводить до розвитку. Петро з тих хто постійно перебуває у такому пошуку, який по суті є абсорбуванням образів, інформації та емоцій. Переосмислення та рефлексії свого внутрішнього світу викликають потребу справдитись, постати персонально.
...
Ольга Кузюра
Сюжети робіт не є ізольованими від реального життя. Це завжди мій суб'єктивний досвід, спостереження, діалог з явищем чи людиною. Намагаюсь чітко бачити суть, тому усуваю контекст, абстрагуюсь від часових і географічних рамок. Вбачаю цінність у миттєвому стані речей, так виразному...
Не шукаю за сюжетами багатовиразної символіки, так як вбачаю основну цінність в їх формальній естетиці.
